БЕЗУГАВНО. Присл. до безугавний. Тут безугавно день і ніч вода біжить (Сл. Гр.); Річ старої безугавно, безперестанно лилася (Мирний, IV, 1955, 145); Вітер з берега тут, на краю урвища, дув не поривами.., а постійно й безугавно (Смолич, Світанок.., 1953, 385).