болючий
БОЛЮЧИЙ, а, е. 1. Який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю. Він сам.. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб (Коцюб., II, 1955, 129).
2. перен. Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий. Тільки тепер капітан почув.. якісь безмірно болючі уколи (Фр., VI, 1951, 449); В своїм оповіданні вона багато наплутала.. Але тут була часточка болючої правди (Коцюб., І, 1955, 456); Чому її погляд.. тепер блищить вогким промінням щирих аж болючих радощів? (Л. Укр., III, 1952, 745); Її охопила раптом болюча журба (Шиян, Гроза.., 1956, 233); Перед очі виринув болючий спогад (Вільде, Б'є восьма, 1945, 116).
@ Болюче місце - про що-небудь найбільш уразливе для когось. Очевидно, примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши "паном підмайстром", дуже стидався свого походження (Фр., І, 1955, 227); Болюче питання;
Болюча справа - невідкладне питання, невідкладна справа, розв'язання, вирішення яких пов'язане з труднощами. Мені щеміло серце за Жабі. "Що з нею?" Одного дня це болюче питання було розв'язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з нею (Досв., Вибр., 1959, 138); Питання про мир є пекуче питання, болюче питання сучасності (Ленін, 26, 1951, 213).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | болючий | болюча | болюче | болючі |
Родовий | болючого | болючої | болючого | болючих |
Давальний | болючому | болючій | болючому | болючим |
Знахідний | болючий, болючого | болючу | болюче | болючі, болючих |
Орудний | болючим | болючою | болючим | болючими |
Місцевий | на/у болючому, болючім | на/у болючій | на/у болючому, болючім | на/у болючих |