біг
БІГ1, у, ч. 1. Дія за знач. бігти 1-4. Наздогнав Павло дівчину.. - Варко! тривай, зажди! - ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Вовчок, І, 1955, 159); Замфір стягнув віжки, коні зменшили біг (Коцюб., І, 1955, 189); Від швидкого бігу налатало серце (Собко, Шлях.., 1948, 27); День розпочинавсь.. піснею гудків, бігом на далекім перегоні вугільних маршрутних поїздів (Уп., Вітчизна миру, 1951, 38); Історична гребля перетнула велику ріку, велетенським луком випнулася напроти течії, біг води направляє в турбіни (Ю. Янов., IV, 1959, 139); Аж поки кров свій не спинила біг, моя любов сіятиме зорею в очах твоїх (Сос., Так ніхто.., 1960, 79); Світова історія за останні дні надзвичайно прискорила свій біг до всесвітньої робітничої революції (Ленін, 28, 1951, 83).
@ З бігом часу - згодом, пізніше; в пізнішому розвитку (ході) подій.
2. спорт. Вид фізичних вправ, що полягають у швидкому пересуванні по доріжці стадіону або в природних умовах по пересіченій місцевості і становлять головну складову частину легкої атлетики. Всі вправи художньої гімнастики.. побудовані на поєднанні ходьби, бігу і стрибків (Худ. гімнаст., 1958, 4).
БІГ2 див. бог.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біг | біги |
Родовий | бігу | бігів |
Давальний | бігові, бігу | бігам |
Знахідний | біг | біги |
Орудний | бігом | бігами |
Місцевий | на/у бігу | на/у бігах |
Кличний | бігу | біги |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біг | біги |
Родовий | біга | бігів |
Давальний | бігові, бігу | бігам |
Знахідний | біг | біги |
Орудний | бігом | бігами |
Місцевий | на/у бігу | на/у бігах |
Кличний | бігу | біги |
бігти
БІГТИ, біжу, біжиш; мин . ч. біг, ла, ло; наказ, сп. біжи, біжімо, біжіть; недок. 1. Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. Всіх би перегнав, та бігти боюсь (Укр.. присл.., 1955, 214); На ловця і звір біжить (Номис, 1864, № 9940); Аж ось і дітвора біжить (Шевч., II, 1953, 322); Василина не йшла, а бігла (Н.-Лев., II, 1956, 76); Інтендант біг, раз у раз припадаючи до землі (Кучер, Чорноморці, 1956, 37); // розм. Поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, поспішатися, квапитися. Стара мати.. шукає ліків, з усіма радиться та плаче, біжить оце до лікарки, то знов поспішається до знахарки: син в'яне! син нудиться! (Вовчок, І, 1955, 355); Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею (Л. Укр., III, 1952, 583); // Поспішно відступати; утікати. На захід зелені шинелі од радянських багнетів біжать (Сос., Щоб сади.., 1947, 18).
@ Як [дурному] з гори бігти - дуже просто, немудро, легко. - Була весела, - одкаже [Катря], - бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти... (Вовчок, І, 1955, 225).
2. перен. Швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямі. Скакали коні... Ридван, мов вихор, в полі біг (Котл., І, 1952, 110); Швидко біжать легкі саночки.., але якою тихою здається та їзда молоденькому мандрівникові! (Л. Укр., III, 1952, 473); Автомобілі бігли по мосту (Рильський, III, 1961, 8); // Швидко нестися в повітрі (про хмари, дим і т. ін.). В небі хмари біжать.. може буде гроза? (Сос., І, 1947, 88); * Образно. Куди серце лежить, туди й око біжить (Номис, 1864, № 8744); Чіпка вимовляв кожне слово з протягом.., язик казав одно, а думка вперед бігла за другим (Мирний, II, 1954, 207); // перен. Простягатися в далечінь довгою смугою, довгим рядом. Від хатки вузенька стежечка.. бігла до самого синього Дніпра (Вовчок, І, 1955, 288); Під нами бігли до моря цвітучі цитрини (Коцюб., II, 1955, 418); Гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 5).
3. перен. Швидко текти, плинути. Прудко біжить та річка.. до самої луки зеленої (Вовчок, І, 1955, 180); Біжить піт з женців, заливає очі, капає з носа, мов з лійки (Мирний, І, 1954, 345); У жилах кров Біжить шалено (Рильський, II, 1946, 94); А сталь біжить по жолобу, як вода, і хлюпоче, і грає, падаючи в глибокий ківш (Собко, Біле полум'я, 1952, 304); // Швидко сипатися, насипатися. У нашому колгоспі добре жить - трактор оре, хліб біжить (Укр.. присл.., 1955, 367).
4. перен. Швидко минати, проходити, збігати в часі. Наш вік біжить, не скажеш: потривай (Гл., Вибр., 1957, 143); Якось так біжить мені час, що я його не помічаю (Коцюб., III, 1956, 422).
5. перен. Шумуючи під час кипіння, виливатися, литися через вінця (краї) посуду; швидко витікати. Молоко біжить; Борщ біжить (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | біжу | біжимо |
2 особа | біжиш | біжите |
3 особа | біжить | біжать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бігтиму | бігтимемо |
2 особа | бігтимеш | бігтимете |
3 особа | бігтиме | бігтимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | біг | бігли |
Жіночий рід | бігла | |
Середній рід | бігло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | біжімо | |
2 особа | біжи | біжіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | біжачи | |
Минулий час | бігши |
біґа
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біга | |
Родовий | бігів | |
Давальний | бігам | |
Знахідний | біга | |
Орудний | бігами | |
Місцевий | на/у бігах | |
Кличний | біга |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біґа | біґи |
Родовий | біґи | біґ |
Давальний | бізі | біґам |
Знахідний | біґу | біґи |
Орудний | біґою | біґами |
Місцевий | на/у бізі | на/у біґах |
Кличний | біґо | біґи |