вистися
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | в'юся | в'ємося |
2 особа | в'єшся | в'єтеся |
3 особа | в'ється | в'ються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистимуся | вистимемося |
2 особа | вистимешся | вистиметеся |
3 особа | вистиметься | вистимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вився | вилися |
Жіночий рід | вилася | |
Середній рід | вилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висймося | |
2 особа | висйся | висйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | в'ючись | |
Минулий час | вившись |
витися
ВИТИСЯ, в'юся, в'єшся, недок. 1. Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Шевч., II, 1953, 164); Густо-зелений плющ вився по кам'яній стіні (Кучер, Чорноморці, 1956, 358); Сивіють величезні, обтяжені росою листки папороті, в'ється низом колюча ожина (Гончар, II, 1959, 253); // Закручуватися кучерями або бути кучерявим (про волосся). Чорне кучеряве волосся.. чудовно вилося коло білого чола (Мирний, II, 1954, 34); Кучері ясні та легкі вилися над чолом лагідним (Л. Укр., І, 1951, 22); Коло вух і на шиї [молодички] вилося , вибившися з-під очіпка, непокірне русяве волосся (Гр., II, 1963, 330).
2. Робити звивисті рухи. Гадюки вилися клубками (Котл., І, 1952, 147); // Вигинатися, корчитися. - Ой! Ой! Ой! - стогнав Гава, - держачися за литку правої ноги і в'ючися по землі. - Ой, болить! (Фр., III, 1950, 23); Вітя стогне й в'ється од подвійного болю - морального й фізичного (Вас., III, 1960, 332); Вона вилася на постелі, як навіжена з болю й колотьби (Козл., Ю. Крук, 1950, 103); // Рухатися навколо чого-небудь; крутитися, обертатися. Веретенце завжди в'ється тихо, Як жене стара овець до паші. Скільки ж ти напряла, Стоянихо, за свої літа тонкої пряжі? (Воронько, Драгі.., 1959, 64); // Рухатися, закручуючись.
3. Протікати, пролягати, маючи звивисту форму (про річку, дорогу і т. ін.). Там, де Ятрань круто в'ється, з-під каменя б'є вода - Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода (Укр.. лір. пісні, 1958, 490); Білою змією в'ється дорога (Хотк., II, 1966, 316); Вузенькі, майже невидні стежки в'ються між золотистою пшеницею (Коб., II, 1956, 7); Балка була продовженням долини, де тихо вилась річка Уга (Коп., Лейтенанти, 1947, 117).
4. Літати, кружляючи в повітрі. Столітні липи ожили: на кожній гілці, коло кожної квітки вилася.. бджола (Мирний, I, 1954, 174); В'ється вороння З ранку до півдня (Мал., Серце.., 1959, 53); * Образно. Не раз і не два молоді гості, всі хороше повбирані, вилися роєм по блискучих світлицях та дорогих килимах (Н.-Лев., I, 1956, 165); // Звиваючись, підніматися в повітря. Стовп пороху під небо в'ється (Котл., І, 1952, 194); І всі ринуть туди, де хмарою в'ється чорний дим, попереджаючи хвилі полум'я... (Коцюб., І, 1955, 120); // Колихатися, маяти в повітрі. Люди, обличчя, одежина,.. в'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні (Вовчок, I, 1955, 303); Серед штормів і розлючених вітрів в'ються вимпели червоних кораблів (Ю. Янов., V, 1959, 19).
5. Часто перебувати біля кого-небудь, всіляко виявляючи свою увагу; крутитися. [Наталка:] Коло мене хлопці в'ються І за мене часом б'ються (Котл., II, 1953, 42); Біля мене всі товчуться - І веселі діти в'ються (Гл., Вибр., 1957, 287); - Зацвітає наша Марія, мов калина, в'ються біля неї парубки (Кучер, Чорноморці, 1956, 443).
6. перен. Бути відчутним, безперервно виявляючись. В його серці туга в'ється (Л. Укр., І, 1951, 328); - Хто ж вона? - злився [Яків] на гордовиту дівчину і чув, що, крім злоби і цікавості, щось інше вилося навколо серця (Стельмах, Хліб.., 1959, 336).
7. перен. Звучати переливчасто. І ось раптом.. почув він тиху музику, яка так довго і невловимо вилась круг його вуха (Коцюб., II, 1955, 309); Тужить та в'ється в яру дівочий спів (Вас., І, 1959, 132); І нова пісня виплива, як цвіт, Колишеться і в'ється над степами І плаче, ніби жалібний мотив У казці про калину та братів (Рильський, Поеми, 1957, 13).
@ В'ється як (мов, наче і т. ін. ) гадина коло серця - про дуже важкі думки, передчуття. Чомусь мені, брате, горілка не п'ється: коло мого серця мов гадина в'ється (Барв., Опов.., 1902, 312).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виюся | виємося |
2 особа | виєшся | виєтеся |
3 особа | виється | виються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витимуся | витимемося |
2 особа | витимешся | витиметеся |
3 особа | витиметься | витимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вився | вилися |
Жіночий рід | вилася | |
Середній рід | вилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виймося | |
2 особа | вийся | вийтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виючись | |
Минулий час | вившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | в'юся | в'ємося |
2 особа | в'єшся | в'єтеся |
3 особа | в'ється | в'ються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витимуся | витимемося |
2 особа | витимешся | витиметеся |
3 особа | витиметься | витимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вився | вилися |
Жіночий рід | вилася | |
Середній рід | вилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виймося | |
2 особа | вийся | вийтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | в'ючись | |
Минулий час | вившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | в'юся | в'ємося |
2 особа | в'єшся | в'єтеся |
3 особа | в'ється | в'ються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витимуся | витимемося |
2 особа | витимешся | витиметеся |
3 особа | витиметься | витимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вився | вилися |
Жіночий рід | вилася | |
Середній рід | вилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виймося | |
2 особа | вийся | вийтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | в'ючись | |
Минулий час | вившись |