в'язка
В'ЯЗКА, и, ж. 1. Зв'язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети. Виходять у сад Маруся й Настя з в'язками ключів у руках (Н.-Лев., II, 1956, 463); По кутах лежали в'язки соломи (Кобр., Вибр., 1954, 124); - Зв'язати у в'язки гранати, За мною - за мною рушати! - Сказав політрук... (Нагн., Вибр., 1957, 374).
2. діал. Зав'язка. В'язки від маминого фартуха він вже тримав у руках, як вуздечку (Смолич, II, 1958, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | в'язка | в'язки |
Родовий | в'язки | в'язок |
Давальний | в'язці | в'язкам |
Знахідний | в'язку | в'язки |
Орудний | в'язкою | в'язками |
Місцевий | на/у в'язці | на/у в'язках |
Кличний | в'язко | в'язки |