в'їдатися
В'ЇДАТИСЯ (УЇДАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., В'ЇСТИСЯ (УЇСТИСЯ), в'їмся, в'їсися, док. 1. Втискатися, проникати вглиб чого-небудь. Гостре каміння в'їдається в босі ноги, шлях безконечно довгий (Ю. Янов., IV, 1959, 128); Обручка в'їлася в палець (Сл. Гр.); І коли розпиляний [дуб] ліг з поворотна І в тіло уїлися зуби гаків, - На широкі груди ступила кіннота (Мал., Звенигора, 1959, 141); // Глибоко заходити куди-небудь (про дим, пилюку тощо). Дим валив йому з широкого носа, уїдався в вічі (Мик., II, 1957, 248); // перен. Глибоко входити, западати в душу, серце. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко... (Л. Укр., II, 1951, 227).
2. у кого, на кого, перен., розм. Чіплятися, приставати до кого-небудь. - Уже як у кого встряне [Карпо], як уїсться, точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Мирний, II, 1954, 106); По весні і Йосип удруге оженивсь. Та взяв люту вдову з двома дітьми; з першого дня уїлася на хлопця (Головко, I, 1957, 201).
@ В'їстися (уїстися) в печінки - дуже набриднути. [Перший голос:] Вже те її пророкування уїлось нам в печінки (Л. Укр., II, 1951, 303).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | в'їдаюся | в'їдаємося |
2 особа | в'їдаєшся | в'їдаєтеся |
3 особа | в'їдається | в'їдаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | в'їдатимуся | в'їдатимемося |
2 особа | в'їдатимешся | в'їдатиметеся |
3 особа | в'їдатиметься | в'їдатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | в'їдався | в'їдалися |
Жіночий рід | в'їдалася | |
Середній рід | в'їдалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | в'їдаймося | |
2 особа | в'їдайся | в'їдайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | в'їдаючись | |
Минулий час | в'їдавшись |