вивергати
ВИВЕРГАТИ див. вивергати.
ВИВЕРГАТИ, аю, аєш, недок., ВИВЕРГНУТИ, ну, неш і ВИВЕРГАТИ, аю, аєш, док., перех. Викидати з себе з силою назовні. В ті хвилини, коли гуркіт канонади наростав, нам здавалось, що ми наближаємося до кратера розбурханого вулкана і цей вулкан вивергає з своїх кам'яних надр гарячі потоки людської лави (Жур., Вечір.., 1958, 286); Під нею [скелею] видно печеру з виром, яка кожні шість годин поглинає морську воду, а потім з великим шумом вивергає її назад (Видатні вітч. географи.., 1954, 6); Ще коли Карпо Цар бив удома посуд, Карпиха йому кричала: - А бодай тебе земля не прийняла, а щоб тебе вода вивергнула (Ю. Янов., Мир, 1956, 233)
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивергаю | вивергаємо |
2 особа | вивергаєш | вивергаєте |
3 особа | вивергає | вивергають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вивергав | вивергали |
Жіночий рід | вивергала | |
Середній рід | вивергало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивергаймо | |
2 особа | вивергай | вивергайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вивергавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивергаю | вивергаємо |
2 особа | вивергаєш | вивергаєте |
3 особа | вивергає | вивергають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивергатиму | вивергатимемо |
2 особа | вивергатимеш | вивергатимете |
3 особа | вивергатиме | вивергатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вивергав | вивергали |
Жіночий рід | вивергала | |
Середній рід | вивергало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивергаймо | |
2 особа | вивергай | вивергайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вивергаючи | |
Минулий час | вивергавши |