важкість
ВАЖКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість тіл притягатися до землі.
2. Абстр. ім. до важкий 1-9. Праця одного робітника відрізняється від праці іншого не тільки своїм видом, формою, але й складністю, важкістю, умовами (Ком. Укр., 7, 1965, 45); Він сам найліпше знав важкість свого положення (Фр., VIII, 1952, 412); Разом зі зброєю виносять вони з табору і якусь важкість на душах, нову, досі ще не звідану тривожність (Гончар, Людина.., 1960, 81).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | важкість | важкості |
Родовий | важкості, важкости | важкостей |
Давальний | важкості | важкостям |
Знахідний | важкість | важкості |
Орудний | важкістю | важкостями |
Місцевий | на/у важкості | на/у важкостях |
Кличний | важкосте | важкості |