валка
ВАЛКА, и, ж. 1. Окрема група підвід з вантажем, що перевозиться кудись. Оце ж тута зупинялась чумацька валка кожного разу (Барв., Опов.., 1902, 138); Один з чоловіків - статечний, видати, старший у валці - оглянув усі вози - навіть лантухи перелічив і рушати знак подав (Головко, І, 1957, 306); Допоміжна частина для перевезень у війську; обоз. І за мить Понеслась гарматна валка. Тільки вулиця гриміла (Воронько, Три покоління, 1950, 19).
Червона валка - група урочисто прикрашених червоними прапорами підвід, машин, які везуть перший з урожаю хліб на зсипні пункти для здачі державі. "Гай-гай, - сказав він бригадирові польової бригади.., - за ними й чорт не похопиться, диви, лагодять червону валку з хлібом!" (Ю. Янов., II, 1954, 165); Показником темпу роботи має бути червона валка з хлібом, яку раніше відправить [комуна] до міста (Донч., І, 1956, 75).
2. Група людей, підвід, машин і т. ін., які рухаються одне за одним або стоять в одному ряду. Ой ви, хлопці молодії, Становіться в валку!.. На поле плечима, До солдат - очима! (Нар. лірика, 1956, 122); Підеш на базар, стоять валками вози та все з бочками вина (Н.-Лев., III, 1956, 255); Перед самим носом проскочила валка вагонеток з породою (Ле, Міжгір'я, 1953, 154); // Група людей, що разом ідуть кудись. - Одні з нашої валки подались на Тульчу, на Ісакчу, до родичів, а я бачу, що й тут наші люди - та й лишивсь (Коцюб., І, 1955, 379); З валкою незнайомих людей Іван прийшов до Борислава тільки надвечір (Кол., Терен.., 1959, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | валка | валки |
Родовий | валки | валок |
Давальний | валці | валкам |
Знахідний | валку | валки |
Орудний | валкою | валками |
Місцевий | на/у валці | на/у валках |
Кличний | валко | валки |
валкий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | валкий | валка | валке | валкі |
Родовий | валкого | валкої | валкого | валких |
Давальний | валкому | валкій | валкому | валким |
Знахідний | валкий, валкого | валку | валке | валкі, валких |
Орудний | валким | валкою | валким | валкими |
Місцевий | на/у валкому, валкім | на/у валкій | на/у валкому, валкім | на/у валких |
валок
ВАЛОК 1, лка, ч., с. г. Зменш. до вал1 2. [Денис:] Гляди, перевертай траву щоразу, та підбивай вгору, і валок не крутий клади (Кроп., II, 1958, 430); Ти цілий день в густі валки гребла Напоєне вином і медом сіно (Рильський, І, 1956, 149); Покірно лягають на стерню валки - дівчата швидко в'яжуть їх у снопи (Минко, Повна чаша, 1950, 58).
ВАЛОК2, лка, ч. Частина граблів, борони, на якій укріплені зуби. Василь.. зо зла так і швирнув [швиргонув] граблі з конюшні, що валок дістав аж до кухонь, а граблище.. перебилося (Мирний, IV, 1955, 173).
ВАЛОК3, лка, ч. Те саме, що качалка. Тісто розкачують валком (Сл. Гр.).
ВАЛОК4, лка, ч., техн. Зменш. до вал3. Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою, щоб відбити наскладаний рукопис до коректи (Фр., VI, 1951, 254); Наш завод є одним з основних поставщиків сталевих вуглецевих валків для прокатних станів (Наука.., 12, 1956, 13); Валка для паперу в машинці не було (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | валок | валки |
Родовий | валка | валків |
Давальний | валкові, валку | валкам |
Знахідний | валок | валки |
Орудний | валком | валками |
Місцевий | на/у валку | на/у валках |
Кличний | валку | валки |