вганяти
ВГАНЯТИ1 (УГАНЯТИ), яю, яєш і рідко ВГОНИТИ (УГОНИТИ), ню, ниш, недок., ВВІГНАТИ (УВІГНАТИ) і рідше ВГНАТИ (УГНАТИ), вжену, вженеш, док., перех. 1. Примушувати зайти, вбігти, потрапити в що-небудь; заганяти. Штуркає Данило Млака, Щоби рака вгнать до сака - Е, та де там, все пусте! (Фр., XIII, 1954, 250); На перших же хвилинах ми увігнали [в сітку] противнику другий м'яч і далі продовжували гру під безперервні овації глядачів (Ю. Янов., II, 1954, 26).
@ Ввігнати в гріб (гроб) кого - призвести до смерті. Невже вона..? Та, якої нагле і загадкове щезнення ввігнало в гріб її батька..? (Фр., IV, 1950, 350).
2. З силою всаджувати, встромляти щось куди-небудь. Макаренко знову зайняв своє місце на узліссі, вганяючи в гніздо кулемета нову касету (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 866); Котигорошко, як махнув булавою, як ударив змія, - ввігнав його в залізний тік по коліна (Укр.. казки, 1951, 96); Тоська вийняв фінку з білою кістяною ручкою і спритним рухом угнав її гострим лезом у стіл (Тют., Вир, 1964, 362); - Стоїть польська охорона на кордоні, не пустить. А пробиватимешся - кулю в тебе вженуть (Цюпа, Назустріч.., 1958, 44).
3. Доводити кого-небудь до якогось стану (звичайно неприємного). Наївне запитання це знову вганяє Володьку в пароксизм люті (Ю. Янов., IV, 1959, 80); Коли повертала [Олена] назад, мрячив дощ, над чорними полями низько кружляло гайвороння і своїм криком вганяло в сум (Панч, II, 1956, 496).
@ Вганяти (ввігнати) в піт: а) примушувати багато і напружено працювати. Це була, здебільшого, сірома, що утікала від шляхти, а то й від заможних козаків, які ще гірше за панів вганяли в піт своїх наймитів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 223); Полковник встиг добре ввігнати в піт і Полупенка, й Карпа (Ю. Янов., Мир, 1956, 123); б) розхвилювавши кого-небудь чимсь, викликати у нього спітніння. Я тільки здогадалась по руках, що вона [мама] зачасто підносить до обличчя хустину. Напевно, моя поведінка увігнала її у піт (Вільде, Сестри.., 1958, 543).
4. розм. Витрачати на щось певну суму грошей. - Це хтось двигонув собі [хату], так двигонув! Це, брат, не одну тисячу вгнав (Головко, II, 1957, 19).
ВГАНЯТИ2 див. уганяти2.
ВГАНЯТИ3 див. уганяти3.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вганяю | вганяємо |
2 особа | вганяєш | вганяєте |
3 особа | вганяє | вганяють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вганятиму | вганятимемо |
2 особа | вганятимеш | вганятимете |
3 особа | вганятиме | вганятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вганяв | вганяли |
Жіночий рід | вганяла | |
Середній рід | вганяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вганяймо | |
2 особа | вганяй | вганяйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вганяючи | |
Минулий час | вганявши |