вдягати
ВДЯГАТИ (УДЯГАТИ), аю, аєш, недок., ВДЯГТИ (УДЯГТИ) і ВДЯГНУТИ (УДЯГНУТИ), вдягну, вдягнеш; мин. ч. вдяг, ла, ло і вдягнув, ла, ло; док., перех. Те саме що одягати. Щира і мила, сама з тою лялькою схожа, Граєшся з лялькою ти, моя дівчинко гожа! Чорні їй коси розчешеш, у сукню вдягаєш; В стьожки червоні, в намисто ясне убираєш (Щог., Поезії, 1958, 333); Вона лише закусила губу й почала вдягати халат (Шовк., Інженери, 1956, 46); Василько почав лагодитись в дорогу. Він запріг коней, удяг кожушину і виїхав з двору (Коцюб., І, 1955, 80); Не забудь про тих ткачів, що невдягнених вдягнули! (Ю. Янов., V, 1959, 71).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вдягаю | вдягаємо |
2 особа | вдягаєш | вдягаєте |
3 особа | вдягає | вдягають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вдягатиму | вдягатимемо |
2 особа | вдягатимеш | вдягатимете |
3 особа | вдягатиме | вдягатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вдягав | вдягали |
Жіночий рід | вдягала | |
Середній рід | вдягало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вдягаймо | |
2 особа | вдягай | вдягайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вдягаючи | |
Минулий час | вдягавши |