вертикальний
ВЕРТИКАЛЬНИЙ, а, е. Який має напрям вертикалі; прямовисний; протилежне горизонтальний. Далі здіймалися перші шпилі гір, а між ними десь і будиночок - сторожка коло контрольної вертикальної штольні (Ле, Міжгір'я, 1953, 279); Хлопець глянув на неї [Саню] спідлоба, - коротка вертикальна зморшка з'явилася у нього між бровами (Собко, Звич. життя, 1957, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вертикальний | вертикальна | вертикальне | вертикальні |
Родовий | вертикального | вертикальної | вертикального | вертикальних |
Давальний | вертикальному | вертикальній | вертикальному | вертикальним |
Знахідний | вертикальний, вертикального | вертикальну | вертикальне | вертикальні, вертикальних |
Орудний | вертикальним | вертикальною | вертикальним | вертикальними |
Місцевий | на/у вертикальному, вертикальнім | на/у вертикальній | на/у вертикальному, вертикальнім | на/у вертикальних |