верховодити
ВЕРХОВОДИТИ, джу, диш, недок., без додатка, ким і над ким. Бути верховодом, скеровувати дії інших; розпоряджатися. Демко був плохенький, жіночим витребенькам потурав, і жінка у його в хаті верховодила (Вовчок, VI, 1956, 262); Коли церемонію обмивання [рук] було закінчено й подано на стіл страву, господар сів у коло, а верховодити взявся дід (А.-Дав., За ширмою, 1963, 181); А верховодить ними [хлопцями та дівчатами] найвищий і найдужчий за всіх Василь Боринець (Чорн., Визвол. земля, 1950, 67); В селі відкрився клуб. З'явилися свої комсомольці. Верховодив над ними Антон (Руд., Вітер.., 1958, 86).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | верховоджу | верховодимо |
2 особа | верховодиш | верховодите |
3 особа | верховодить | верховодять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | верховодитиму | верховодитимемо |
2 особа | верховодитимеш | верховодитимете |
3 особа | верховодитиме | верховодитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | верховодив | верховодили |
Жіночий рід | верховодила | |
Середній рід | верховодило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | верховодьмо | |
2 особа | верховодь | верховодьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | верховодячи | |
Минулий час | верховодивши |