весільний
ВЕСІЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до весілля (в 1 знач.). Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (Н.-Лев., II, 1956, 182); - Хоч, може, трохи із запізненням, але весільний подарунок я вам приготував (Ткач, Плем'я.., 1961, 170).
Весільний батько - чоловік, який виконує на весіллі роль батька нареченого або нареченої. Згадав він поради свої.. і сільські весілля, на яких він грав весільного батька (Коцюб., II, 1955, 392); Замість справжнього батька одноденний "батько" порядкував за столом, званий, весільний (Гончар, Таврія, 1952, 13); Весільна мати - жінка, яка виконує на весіллі роль матері нареченого або нареченої. Сказала Світозара, що матір'ю весільною буде, А Дмитрій - батьком (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 62).
2. у знач. ім. весільна, ної, ж. Обрядова пісня, що виконується на весіллі. Далі йшли молоді, а за ними музики, бояри, дружки, дівчата і народ і співали весільної (Стор., І, 1957, 350); Пройду усі околиці і росяні сади, Щоб гармоністи юні весільну знов заграли (Мал., І, 1956, 280).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | весільний | весільна | весільне | весільні |
Родовий | весільного | весільної | весільного | весільних |
Давальний | весільному | весільній | весільному | весільним |
Знахідний | весільний, весільного | весільну | весільне | весільні, весільних |
Орудний | весільним | весільною | весільним | весільними |
Місцевий | на/у весільному, весільнім | на/у весільній | на/у весільному, весільнім | на/у весільних |