виварювати
ВИВАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИВАРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (Іст. УРСР, I, 1953, 183); Щоб видобути чистий озокерит, породу виварюють у котлах, причому озокерит спливає (Гірн. пром., 1957, 98); Накопавши всякого отруйного зілля та коріння, вона виварила його, щоб мати під рукою трутизну (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 255).
@ Виварювати (виварити) воду з кого, кому - те саме, що Варити воду (див. варити). - Я йому виварила воду раз і другий! Тепер мене слухатиме й поважатиме (Н.-Лев., І, 1956, 393); Вона з сльозами на очах розповіла, як за день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила ноги (Чорн., Визвол. земля, 1959, 72).
2. Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. На столику.. парував величезний бляшаний самовар відер на десять - у таких самоварах виварюють білизну (Смолич, V, 1959, 461); Замаслені ганчірки не слід викидати; їх треба виварити в розчині кальцинованої соди (Пересувні кінопр., 1959, 225); // Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м'ясо.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виварюю | виварюємо |
2 особа | виварюєш | виварюєте |
3 особа | виварює | виварюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виварюватиму | виварюватимемо |
2 особа | виварюватимеш | виварюватимете |
3 особа | виварюватиме | виварюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виварював | виварювали |
Жіночий рід | виварювала | |
Середній рід | виварювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виварюймо | |
2 особа | виварюй | виварюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виварюючи | |
Минулий час | виварювавши |