винищувати
ВИНИЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИНИЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Нищити всіх, усе. Озлоблені солдати французької армії кинулись грабувати і винищувати мешканців, які не встигли сховатися (Кочура, Зол. грамота, 1960, 154); Завдання полягало в тому, щоб відрізати білі війська від перешийків, оточити й винищити їх (Гончар, Таврія.., 1957, 670); Олень єдиний врятувався з стада, яке винищила вовча зграя (Трубл., І, 1955, 199).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | винищую | винищуємо |
2 особа | винищуєш | винищуєте |
3 особа | винищує | винищують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | винищуватиму | винищуватимемо |
2 особа | винищуватимеш | винищуватимете |
3 особа | винищуватиме | винищуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | винищував | винищували |
Жіночий рід | винищувала | |
Середній рід | винищувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | винищуймо | |
2 особа | винищуй | винищуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | винищуючи | |
Минулий час | винищувавши |