випадання
ВИПАДАННЯ, я, с. Дія за знач. випадати 1, 2. Вона обіцяє кілька разів помазати мені ясна розчином марганцю. Повна гарантія від передчасного випадання зубів (Збан., Єдина, 1959, 200); Спостереженнями встановлено, що після випадання навіть порівняно невеликих дощів під рослинами і поблизу них грунт зволожується більше (Колг. Укр., 4, 1959, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | випадання | випадання |
Родовий | випадання | випадань |
Давальний | випаданню | випаданням |
Знахідний | випадання | випадання |
Орудний | випаданням | випаданнями |
Місцевий | на/у випаданні | на/у випаданнях |
Кличний | випадання | випадання |