випліскувати
ВИПЛІСКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПЛЕСКАТИ, виплескаю, виплескаєш і виплещу, виплещеш, док. 1. перех. Виливати рідину різкими рухами, плескаючи частинами. Недопите вино дівчата випліскують високо вгору (Гончар, Новели, 1954, 32); Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море? (Рильський, І, 1956, 257).
2. тільки недок., неперех. Вискакувати на поверхню води з плеском (про рибу). Серед тиші часом поверх води випліскувала риба, лишаючи по собі на тихому лоні розпливчаті круги (Вас., Вибр., 1954, 121).
3. перех. Надавати якої-небудь форми шматку тіста, перекладаючи з руки на руку, плескаючи по ньому. Виплескала вона хліб, посаджала в піч (Н.-Лев., II, 1956, 284).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випліскую | випліскуємо |
2 особа | випліскуєш | випліскуєте |
3 особа | випліскує | випліскують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випліскуватиму | випліскуватимемо |
2 особа | випліскуватимеш | випліскуватимете |
3 особа | випліскуватиме | випліскуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випліскував | випліскували |
Жіночий рід | випліскувала | |
Середній рід | випліскувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випліскуймо | |
2 особа | випліскуй | випліскуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випліскуючи | |
Минулий час | випліскувавши |