виправлення
ВИПРАВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. виправити 1, 2. За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Вишня, І, 1956, 337); [Благонравов:] Прочитайте. (Подав папір.) Коли виправлень не буде, зараз дам шифрувати (Корн., II, 1955, 63); - Я надто м'якосерда до нього [сина], мені шкода було його покарати як слід, тому я й віддала його вам на виправлення (Тулуб, Людолови, І, 1957, 314); Комісар ще сказав Цюпі: - Товаришу водій, все в порядку? Скільки часу треба на виправлення дефектів? (Ю. Янов., І, 1954, 55).
2. Те, чим що-небудь замінене, виправлене. Перевидали [карту Сибіру] з деякими виправленнями і доповненнями (Видатні вітч. географи.., 1954, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виправлення | виправлення |
Родовий | виправлення | виправлень |
Давальний | виправленню | виправленням |
Знахідний | виправлення | виправлення |
Орудний | виправленням | виправленнями |
Місцевий | на/у виправленні | на/у виправленнях |
Кличний | виправлення | виправлення |