вихваляти
ВИХВАЛЯТИ, яю, яєш і ВИХВАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИХВАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Дуже хвалити, підкреслювати добрі якості кого-, чого-небудь. [Терпилиха:] Хоть і не годиться своєї дочки вихваляти, та скажу вам, що вона добра у мене дитина (Котл., II, 1953, 20); Всюди стрічала [Анна] його ім'я, чула щось про нього, чула, як його вихвалювали (Коб., II, 1956, 61); - Ви тільки погляньте, - вихваляла Ліда Шульженкові свої експонати (Кач., Вибр., 1953, 256); Вихваливши ту кімнату, що ми з хлопчиком собі найняли, хазяйки повели дивитись, показували столову, де обідають (Вовчок, І, 1955, 373).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихваляю | вихваляємо |
2 особа | вихваляєш | вихваляєте |
3 особа | вихваляє | вихваляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихвалятиму | вихвалятимемо |
2 особа | вихвалятимеш | вихвалятимете |
3 особа | вихвалятиме | вихвалятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вихваляв | вихваляли |
Жіночий рід | вихваляла | |
Середній рід | вихваляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихваляймо | |
2 особа | вихваляй | вихваляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вихваляючи | |
Минулий час | вихвалявши |