вправляти
ВПРАВЛЯТИ і (УПРАВЛЯТИ), яю, яєш, недок., ВПРАВИТИ (УПРАВИТИ), влю, виш; мн. вправлять; док., перех. 1. в що. Вставляти, всувати щось кудись, у що-небудь, закріплюючи. Ведмідь який, а й то кільце в губу вправляють (Номис, 1864, № 4228); Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя (Л. Укр., III, 1952, 491); Дмитро надів вуздечку, вправив у рот вудила і вивів жеребця з конюшні (Чорн., Потік.., 1956, 289).
@ Хоч у рамці (рямця і т. ін. ) вправ - гарний, вродливий. Зате в Степана Семеновича дочки - кожну хоч у рямця вправ! (Мирний, II, 1954, 107).
2. мед. Повертати, вставляти на місце вивихнуті суглоби, переламані кінцівки тощо. З'ясувавши, що невідомий звихнув праву ногу і ліву руку, гідролог одразу ж почав їх вправляти (Трубл., І, 1955, 397); - І живий буде твій сусід, і танцюватиме, так добре переламану кістку Людмила Олексіївна вправила, все на місце поставила (Хижняк, Невгамовна, 1961, 178).
@ Вправляти (вправити) в гумор кого, рідко - викликати в кого-небудь веселий настрій. Старе угорське вино.. розігріло стару кров і вправило його в.. веселий гумор (Фр., VIII, 1952, 211); Вправляти (вправити) мозок (душу) кому, фам. - переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки. [Горлов:] Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили (Корн., II, 1955, 11); [Арсен:] Піти хіба у райпартком, поговорити... Там би йому душу вправили! (Мороз, П'єси, 1959, 268).
ВПРАВЛЯТИ2, яю, яєш, недок., перех. Постійною працею, практикою розвивати, вдосконалювати певні риси характеру, навички тощо; тренувати. Людина вправляє свою вищу нервову діяльність шляхом систематичної.. розумової та фізичної праці (Шк. гігієна, 1954, 53).
ВПРАВЛЯТИ3 див. управляти1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вправляю | вправляємо |
2 особа | вправляєш | вправляєте |
3 особа | вправляє | вправляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вправлятиму | вправлятимемо |
2 особа | вправлятимеш | вправлятимете |
3 особа | вправлятиме | вправлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вправляв | вправляли |
Жіночий рід | вправляла | |
Середній рід | вправляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вправляймо | |
2 особа | вправляй | вправляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вправляючи | |
Минулий час | вправлявши |