вхід
ВХІД, входу, ч. 1. Те саме, що входження. Знов рік минув! При вході в рік новий погляньмо взад, на те, що ми пробули (Фр., XIII, 1954, 80); Всередину і впускають бажаючих потанцювати. Плата за вхід скромненька - троячка (Ковінька, Кутя.., 1960, 110).
2. до чого, у що, на що. Отвір або місце для проходу в середину приміщення і т. ін. Самий менший, молодший сидить коло входу у печеру (Вовчок, І, 1955, 321);
Біля входу на аеродром виднілося кілька невисоких будинків (Собко, Зор. крила, 1950, 16); Біля входу до санаторію стояв мовчазний гурт жінок (Кучер, Чорноморці, 1956, 91).
@ Знати всі входи й виходи - бути добре обізнаним з чимось. Рудь знає тут всі входи і виходи краще за Ковальчука (Голов., Тополя.., 1965, 237).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вхід | входи |
Родовий | входу | входів |
Давальний | входові, входу | входам |
Знахідний | вхід | входи |
Орудний | входом | входами |
Місцевий | на/у вході | на/у входах |
Кличний | входе | входи |