відважуватися
ВІДВАЖУВАТИСЯ1, уюся, уєшся, недок., ВІДВАЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Наважуватися діяти, робити що-небудь, пов'язане з небезпекою; насмілюватися. Є речі такі, що людина мусить на них одважуватись сама, не питаючи ради нічиєї (Л. Укр., V, 1956, 345); На сходах веранди з'являється дівчинка років 12 зі скрипкою в руці. Не відважується увійти (Коч., II, 1956, 148); От якось-то й одважилось [щеня] вхопить Шматок м'ясця, щоб не кортіло (Гл., Вибр., 1957, 57); Вона була першою у слободі жінкою, яка відважилася виступити на трибуні (Шиян, Гроза.., 1956, 258).
ВІДВАЖУВАТИСЯ2, ується, недок. Пас. до відважувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відважуюся | відважуємося |
2 особа | відважуєшся | відважуєтеся |
3 особа | відважується | відважуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відважуватимуся | відважуватимемося |
2 особа | відважуватимешся | відважуватиметеся |
3 особа | відважуватиметься | відважуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відважувався | відважувалися |
Жіночий рід | відважувалася | |
Середній рід | відважувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відважуймося | |
2 особа | відважуйся | відважуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відважуючись | |
Минулий час | відважувавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відважуюся | відважуємося |
2 особа | відважуєшся | відважуєтеся |
3 особа | відважується | відважуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відважуватимуся | відважуватимемося |
2 особа | відважуватимешся | відважуватиметеся |
3 особа | відважуватиметься | відважуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відважувався | відважувалися |
Жіночий рід | відважувалася | |
Середній рід | відважувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відважуймося | |
2 особа | відважуйся | відважуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відважуючись | |
Минулий час | відважувавшись |