відмивати
ВІДМИВАТИ, аю, аєш, недок., ВІДМИТИ, ию, иєш, док., перех. 1. Миючи, очищати кого-, що-небудь від бруду і т. ін. Полоскала [Оленка], викручувала сорочку, відмивала комір, рукави (Горд., II, 1959, 66); - Сажі на тобі було три цебра. Почали відмивати - вода як чорнило стала (Донч., VI, 1957, 128); - Рук не можу одмити з гною (Коцюб., II, 1955, 18); * Образно. Чорну душу милом не відмиєш (Укр.. присл.., 1955, 160).
2. спец. Промиваючи, відділяти що-небудь від домішок. Відмивати золотий пісок.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмиваю | відмиваємо |
2 особа | відмиваєш | відмиваєте |
3 особа | відмиває | відмивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмиватиму | відмиватимемо |
2 особа | відмиватимеш | відмиватимете |
3 особа | відмиватиме | відмиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відмивав | відмивали |
Жіночий рід | відмивала | |
Середній рід | відмивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмиваймо | |
2 особа | відмивай | відмивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відмиваючи | |
Минулий час | відмивавши |