відросток
ВІДРОСТОК, тка, ч., рідко. 1. Пагін, що росте від гілки, стовбура, кореня або стебла рослини. Який корінь, такий і одросток (Номис, 1864, № 7130); Перед квашенням у буряків обрізують гичку, корінці і бокові відростки (Укр. страви, 1957, 410).
2. Частина чого-небудь, яка відгалужується, відходить убік. Тут рудобої розбивали дірчасту руду з чудернацькими відростками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 316).
3. анат. Відгалуження якогось органу в організмі. Червоподібний відросток сліпої кишки; Відростки шийних хребців.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відросток | відростки |
Родовий | відростка | відростків |
Давальний | відросткові, відростку | відросткам |
Знахідний | відросток | відростки |
Орудний | відростком | відростками |
Місцевий | на/у відростку | на/у відростках |
Кличний | відростку | відростки |