відстоювання
ВІДСТОЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відстоювати і стан за знач. відстоюватися. Проведення переможної революції, відстоювання її завоювань покладає гігантські завдання на плечі пролетаріату (Ленін, 8, 1949, 394); Основним способом очистки [рідкого] палива від дрібних механічних часток є відстоювання (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відстоювання | відстоювання |
Родовий | відстоювання | відстоювань |
Давальний | відстоюванню | відстоюванням |
Знахідний | відстоювання | відстоювання |
Орудний | відстоюванням | відстоюваннями |
Місцевий | на/у відстоюванні | на/у відстоюваннях |
Кличний | відстоювання | відстоювання |