відхідниковий
ВІДХІДНИКОВИЙ, а, е, анат. Прикм. до відхідник2. На передньому кінці, яким черв' як розсуває частинки грунту, є ротовий отвір, на протилежному - відхідниковий (Зоол., 1957, 19).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відхідниковий | відхідникова | відхідникове | відхідникові |
Родовий | відхідникового | відхідникової | відхідникового | відхідникових |
Давальний | відхідниковому | відхідниковій | відхідниковому | відхідниковим |
Знахідний | відхідниковий, відхідникового | відхідникову | відхідникове | відхідникові, відхідникових |
Орудний | відхідниковим | відхідниковою | відхідниковим | відхідниковими |
Місцевий | на/у відхідниковому, відхідниковім | на/у відхідниковій | на/у відхідниковому, відхідниковім | на/у відхідникових |