вітрило
ВІТРИЛО, а, с. 1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. І попливе човен 3 широкими вітрилами (Шевч., І, 1951, 263); Посідали на кораблик.. Осел веслує. Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує (Фр., IV, 1950, 78); Вже вони кинули берег Сіцілії, вийшли у море І під вітрилом веселим запінену сіль розтинали (Зеров, Вибр., 1966, 222); * Образно. Кудись пливли хмарок ясні вітрила (Сос., Солов. далі, 1957, 145); * У порівн. По воді пливе білий лебідь, задерши вгору свої широкі срібні крила, ніби вітрила (Н.-Лев., III, 1956, 290).
2. Народно-поетична форма звертання до вітру. Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: - Вітрило-вітре мій єдиний. Легкий, крилатий господине! (Шевч., II, 1953, 336); - Вітрило, вітроньку, вітрисько, В небеснім безкраї лети. На вояків не падай низько (Мал., I, 1956, 181).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вітрило | вітрила |
Родовий | вітрила | вітрил |
Давальний | вітрилу | вітрилам |
Знахідний | вітрило | вітрила |
Орудний | вітрилом | вітрилами |
Місцевий | на/у вітрилі | на/у вітрилах |
Кличний | вітрило | вітрила |
вітрити
ВІТРИТИ, рю, риш, недок., перех., діал. 1. також без додатка. Винюхувати щось у повітрі (про собак тощо). Піднімаючи від часу до часу морду вгору, - вітрила [собака] щось нюхом у повітрі і вила (Коб., II, 1956, 209); Івана швидко заховали в пивницю, а чорти заходять і почали вітрити (Калин, Закарп. казки, 1955, 91).
2. перен. Вивідувати щось. В поліції рух неспокійний!.. се знайшли у шевця каламар І вітрять дух революційний (Фр., XI, 1952, 395).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітрю | вітримо |
2 особа | вітриш | вітрите |
3 особа | вітрить | вітрять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітритиму | вітритимемо |
2 особа | вітритимеш | вітритимете |
3 особа | вітритиме | вітритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вітрив | вітрили |
Жіночий рід | вітрила | |
Середній рід | вітрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітрімо | |
2 особа | вітри | вітріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вітрячи | |
Минулий час | вітривши |