віщування
ВІЩУВАННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. віщувати. Ходить [Тиміш] із улиці в другу, аж стоїть Хима в воротях; глянув він, та й згадав її віщування. - Вража дівчино! - каже, - напророкувала мені лихо! (Вовчок, І, 1955, 54); В тій хвилині тьохнуло в його болем розритім серці якесь прочуття, мов лихе віщування (Коб., II, 1956, 39); Всупереч тим віщуванням проходили грози, А як грозу віщували нам - сонце пекло (Рильський, Троянди.., 1957, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віщування | віщування |
Родовий | віщування | віщувань |
Давальний | віщуванню | віщуванням |
Знахідний | віщування | віщування |
Орудний | віщуванням | віщуваннями |
Місцевий | на/у віщуванні | на/у віщуваннях |
Кличний | віщування | віщування |