ганити
ГАНИТИ, ню, ниш, недок., перех. 1. Те саме, що гудити. - Коли маєте мою одежину ганити, геть з мого двора (Вовчок, І, 1955, 96); Вони [космополіти] перекручено тлумачили творчість класиків, ганили кращі досягнення вітчизняної літератури і мистецтва (Іст. укр. літ., II, 1956, 265); Кінь як кінь - не поганий і не добрий. Немає за що ганити, нема за що й похвалити (Мур., Бук. повість, 1959, 129).
2. Докоряти кому-небудь; лаяти, сварити. [Терміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Л. Укр., III, 1952, 419); Коли в якому районі виявлялися ознаки підпільної чи партизанської діяльності, генерал [фашист] ганив підлеглих за те, що допустили до такого (Коз., Гарячі руки, 1960, 83).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ганю | ганимо |
2 особа | ганиш | ганите |
3 особа | ганить | ганять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ганитиму | ганитимемо |
2 особа | ганитимеш | ганитимете |
3 особа | ганитиме | ганитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ганив | ганили |
Жіночий рід | ганила | |
Середній рід | ганило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ганьмо | |
2 особа | гань | ганьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ганячи | |
Минулий час | ганивши |