гнисти
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гнию | гниємо |
2 особа | гниєш | гниєте |
3 особа | гниє | гниють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гнистиму | гнистимемо |
2 особа | гнистимеш | гнистимете |
3 особа | гнистиме | гнистимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гнив | гнили |
Жіночий рід | гнила | |
Середній рід | гнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гнисймо | |
2 особа | гнисй | гнисйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гниючи | |
Минулий час | гнивши |
гнити
ГНИТИ, гнию, гниєш, недок. 1. Розкладатися, руйнуватися під впливом мікроорганізмів; пріти, трухлявіти. - Нащо-то в тебе хліб гниє в стіжках? - раз питає його Лушня (Мирний, II, 1954, 163); У тому лісі гниє, порохнявіє скільки пнів і галуззя (Мур., Бук. Повість, 1959, 4).
2. перен. Перебувати в дуже важких умовах; животіти. І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Шевч., II, 1953, 270); Додому солдатові треба - три роки гнив в окопах (Довж., Зач. Десна, 1957, 9); // Зазнавати занепаду; занепадати. [Горлов:] Ну, як вона, Америка, гниє дуже? (Корн., II, 1955, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гнию | гниємо |
2 особа | гниєш | гниєте |
3 особа | гниє | гниють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гнитиму | гнитимемо |
2 особа | гнитимеш | гнитимете |
3 особа | гнитиме | гнитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гнив | гнили |
Жіночий рід | гнила | |
Середній рід | гнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гниймо | |
2 особа | гний | гнийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гниючи | |
Минулий час | гнивши |