громохкий
ГРОМОХКИЙ, а, е. Який звучить дуже голосно, різко. І раптом сміх такий громохкий вирвався з горлянок, що в небесах загуркотіла синь (Голов., Поезії, 1955, 67); Зразу ж почув [Воронов] басовитий, громохкий голос свого начальника (Собко, Біле полум'я, 1952, 53); //Який створює або здатний створювати гучні звуки, шуми і т. ін. Коник в мене був буланенький, возок громохкий (Вовчок, VI, 1956, 236); Несподівано з-за яру від Вальянівки виринув вантажний, над міру громохкий поїзд (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 95); Зачарована, не дихаючи, стежила [Тамара] за тим, як у прокатному цеху, підвладні волі людини, слухняно рухалися громохкі брили (Хижняк, Тамара, 1959, 16).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | громохкий | громохка | громохке | громохкі |
Родовий | громохкого | громохкої | громохкого | громохких |
Давальний | громохкому | громохкій | громохкому | громохким |
Знахідний | громохкий, громохкого | громохку | громохке | громохкі, громохких |
Орудний | громохким | громохкою | громохким | громохкими |
Місцевий | на/у громохкому, громохкім | на/у громохкій | на/у громохкому, громохкім | на/у громохких |