грузький
ГРУЗЬКИЙ, а, е. 1. В якому можна загрузнути; покритий болотом. Перед ним безконечно довга і безконечно грузька дорога гине далеко в млі (Фр., II, 1950, 158); Вогкий вітер гойдав тополі, зривав золоте листя і вкривав ним грузьку чорну землю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 247).
2. розм., рідко. Позбавлений легкості; важкий. Ліжко луснуло під його грузьким тілом (Мирний, IV, 1955, 192); Хмельницький, уже не звертаючи уваги на послів, заходив грузькою ходою по шатру (Панч, Гомон. Україна, 1954, 342).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | грузький | грузька | грузьке | грузькі |
Родовий | грузького | грузької | грузького | грузьких |
Давальний | грузькому | грузькій | грузькому | грузьким |
Знахідний | грузький, грузького | грузьку | грузьке | грузькі, грузьких |
Орудний | грузьким | грузькою | грузьким | грузькими |
Місцевий | на/у грузькому, грузькім | на/у грузькій | на/у грузькому, грузькім | на/у грузьких |