ґрунтуватися
ГРУНТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Спиратися на щось у своїх думках, рішеннях, діях і т. ін.; мати щось за основу. Вона [дружба] грунтується на високих засадах інтернаціоналізму (Рильський, III, 1956, 46); Соціалістична праця створює нові форми суспільного зв'язку між людьми, які грунтуються на товариськості і взаємному співробітництві (Ком. Укр., 6, 1966, 5).
2. Пас. до грунтувати 2.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ґрунтуюся | ґрунтуємося |
2 особа | ґрунтуєшся | ґрунтуєтеся |
3 особа | ґрунтується | ґрунтуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ґрунтуватимуся | ґрунтуватимемося |
2 особа | ґрунтуватимешся | ґрунтуватиметеся |
3 особа | ґрунтуватиметься | ґрунтуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ґрунтувався | ґрунтувалися |
Жіночий рід | ґрунтувалася | |
Середній рід | ґрунтувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ґрунтуймося | |
2 особа | ґрунтуйся | ґрунтуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ґрунтуючись | |
Минулий час | ґрунтувавшись |