гудок
ГУДОК, дка, ч. 1. Механічний свисток для подавання сигналів. Ця ж фабрика [штучного шовку] виробляла делікатні речі, тому й голос її гудка був дуже делікатний (Ів., Вел. очі, 1956, 23); Вже гудок на паровозі переривчасто гуде (Забіла, Одна сім'я, 1950, 54).
2. Протяжний низький звук, що утворюється таким свистком. Знадвору долетів гудок автомобіля (Донч., І, 1956, 477); Після гудка робітники зібралися в клубі (Панч, В дорозі, 1959, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гудок | гудки |
Родовий | гудка | гудків |
Давальний | гудкові, гудку | гудкам |
Знахідний | гудок | гудки |
Орудний | гудком | гудками |
Місцевий | на/у гудку | на/у гудках |
Кличний | гудку | гудки |