гуляння
ГУЛЯННЯ, я, с. 1. Дія за знач. гуляти. Купила собі дуже порядний костюм для гуляння (Л. Укр., V, 1956, 420); Почав я по ярмарках блукати .. Піп на мене гнівався за таке гуляння (Вовчок, VI, 1956, 255); Будиночок, подвір'я .. й провулок на цілий квартал аж двигтіли від гуляння та веселощів (Смолич, V, 1959, 92).
2. Те саме, що гулянка 1. Їх можна було бачити на гулянні тільки вдвох (Шиян, Баланда, 1957, 70); // Масове святкування. Ввечері на Олександрівському бульварі мало відбутися величезне всенародне гуляння - ілюмінація, .. фейєрверк (Смолич, II, 1958, 114).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гуляння | гуляння |
Родовий | гуляння | гулянь |
Давальний | гулянню | гулянням |
Знахідний | гуляння | гуляння |
Орудний | гулянням | гуляннями |
Місцевий | на/у гулянні | на/у гуляннях |
Кличний | гуляння | гуляння |