гігант
ГІГАНТ, а, ч. 1. Велика на зріст людина; велетень. Про Оріона пісню ти чув, Про гіганта сліпого, Що, щоб зір відзискать, мандрував Аж до сонця самого? (Фр., XII, 1953, 518); Роман запевняв, що то гіганти-ковалі стоять з молотами над здоровенним ковадлом і щось кують (Гончар, І, 1954, 279); // Предмет великого розміру. На обрії могутньо, ще більш ніж звечора, вирує багряними димами наш завод, наш металургійний гігант (Гончар, Маша.., 1959, 48); Вийшло зовсім навпаки, із болем узнає він: гіганта [екскаватора] вручено таки Івану Баглаєві (Шер., Дружбою.., 1954, 76).
2. звичайно чого, перен. Видатна в якій-небудь галузі людина. Таким гігантом думки і революційної дії був Ленін, який увібрав в себе досвід революційної боротьби усіх країн (Біогр. Леніна, 1955, 156); - Тебе запрошують куди завгодно! І ти їдеш куди завгодно. Чому? А тому - уявив себе гігантом, он якою «незамінимою величиною...» (Ряб., Жайворонки, 1957, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гігант | гіганти |
Родовий | гіганта | гігантів |
Давальний | гігантові, гіганту | гігантам |
Знахідний | гіганта | гігантів |
Орудний | гігантом | гігантами |
Місцевий | на/у гіганті | на/у гігантах |
Кличний | гіганте | гіганти |