гірничий
ГІРНИЧИЙ, а, е. Стос. до розробки надр землі. Скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти, вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого (Ю. Янов., І, 1958, 443); Надя мріяла про те, щоб стати гірничим інженером (Ткач, Плем'я.., 1948, 6).
^ Гірнича справа - наука про добування корисних копалин із земних надр, а також відповідна галузь техніки. Ползунов багато праці витратив на самостійне вивчення фізики та гірничої справи (Фізика, II, 1957, 63); Гірничі виробки - порожнини в товщі земної кори або виїмки на її поверхні, що утворюються при гірничих роботах.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гірничий | гірнича | гірниче | гірничі |
Родовий | гірничого | гірничої | гірничого | гірничих |
Давальний | гірничому | гірничій | гірничому | гірничим |
Знахідний | гірничий, гірничого | гірничу | гірниче | гірничі, гірничих |
Орудний | гірничим | гірничою | гірничим | гірничими |
Місцевий | на/у гірничому, гірничім | на/у гірничій | на/у гірничому, гірничім | на/у гірничих |