дальній
ДАЛЬНІЙ, я, є. Те саме, що далекий 1, 3, 4. Холодний вітер замітає слід, І хмари застилають обрій дальній (Шер., Дорога.., 1957, 8); Ідете ви з дальньої дороги, то, може б, випили по чарці? (Кв.-Осн., II, 1956, 57); Гуркотіли через міст дальні й приміські поїзди (Коз., Сальвія, 1956,180); Я тебе.. не пам'ятаю, Невідомий друже, дальній друг (Мал., Серце.., 1959, 127); Юні дні, дальні дні пам'ятливі мені (Сос., Солов. далі, 1957, 106).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дальній | дальня | дальнє | дальні |
Родовий | дальнього | дальньої | дальнього | дальніх |
Давальний | дальньому | дальній | дальньому | дальнім |
Знахідний | дальній, дальнього | дальню | дальнє | дальні, дальніх |
Орудний | дальнім | дальньою | дальнім | дальніми |
Місцевий | на/у дальньому, дальнім | на/у дальній | на/у дальньому, дальнім | на/у дальніх |