двоїстість
ДВОЇСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. двоїстий 1. Іван Муха.. уособлює дрібнобуржуазну двоїстість і нерішучість середнього селянства (Іст. укр. літ., II, 1956, 439); Вона рано збагнула, що живе в атмосфері двоїстості, Одне говорилося для годиться, для людей, інше - при зачинених дверях (Жур., Вечір.., 1958, 209).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | двоїстість | двоїстості |
Родовий | двоїстості, двоїстости | двоїстостей |
Давальний | двоїстості | двоїстостям |
Знахідний | двоїстість | двоїстості |
Орудний | двоїстістю | двоїстостями |
Місцевий | на/у двоїстості | на/у двоїстостях |
Кличний | двоїстосте | двоїстості |