демократ
ДЕМОКРАТ, а, ч. 1. Прихильник демократії. У XX столітті в капіталістичній країні не можна бути революційним демократом, якщо боятися йти до соціалізму (Ленін, 25, 1951, 321); Патріот і демократ своїми переконаннями, Сокальський був однією з видатних прогресивних постатей у музичній культурі України дожовтневого періоду (Укр. клас. опера, 1957, 149).
2. Член буржуазно-демократичної партії. - Хто се Вер-ий? О, се демократ. Але не Йванові простому брат! (Фр., XIII, 1954, 43).
3. заст. Той, хто вийшов з трудового народу; протилежне аристократ.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | демократ | демократи |
Родовий | демократа | демократів |
Давальний | демократові, демократу | демократам |
Знахідний | демократа | демократів |
Орудний | демократом | демократами |
Місцевий | на/у демократі, демократові | на/у демократах |
Кличний | демократе | демократи |