доведення
ДОВЕДЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. довести, доводити. Під час німецької буржуазної революції Маркс вважав за основне завдання пролетаріату - доведення революції до кінця, завоювання керівної ролі пролетаріатом.. (Ленін, 12, 1949, 337); Спочатку притирання провадять пастою, виготовленою з крупнозернистого порошку, а потім - з дрібнозернистого; остаточне притирання - доведення - провадять зовсім без порошку (Автомоб., 1957, 339).
2. Логічна форма встановлення істинності будь-якого судження на підставі інших суджень, істинність яких перевірена практикою.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | доведення | доведення |
Родовий | доведення | доведень |
Давальний | доведенню | доведенням |
Знахідний | доведення | доведення |
Орудний | доведенням | доведеннями |
Місцевий | на/у доведенні | на/у доведеннях |
Кличний | доведення | доведення |