договірний
ДОГОВІРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до договір. Неухильне додержання колгоспами і колгоспниками своїх договірних зобов'язань перед державою - непорушний принцип їх участі в розвитку всього народного господарства (Програма КПРС, 1961, 71); // Обумовлений договором. Зміцнилася система договірних відносин Радянського Союзу з іншими країнами соціалізму. В цих договорах втілюється братерська дружба наших народів (Резол. XXII з.., 1966, 4).
2. Який уклав договір. Обидві договірні сторони зобов'язались не порушувати цілісності Тібету (Нова іст., 1957, 140).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | договірний | договірна | договірне | договірні |
Родовий | договірного | договірної | договірного | договірних |
Давальний | договірному | договірній | договірному | договірним |
Знахідний | договірний, договірного | договірну | договірне | договірні, договірних |
Орудний | договірним | договірною | договірним | договірними |
Місцевий | на/у договірному, договірнім | на/у договірній | на/у договірному, договірнім | на/у договірних |