дожитися
ДОЖИТИСЯ, ивуся, ивешся, док. Живучи, зазнати чого-небудь, дійти до якого-небудь стану, становища. Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема (Укр.. казки, 1951, 47); Вже до того дожилася, що не було чим і в печі розпалити (Чорн., Визвол. земля, 1959, 9); Дожилися березняківці і до пульта управління на корівнику - все приходить у свій час... (Вол., Місячне срібло, 1961, 282).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доживуся | доживемося |
2 особа | доживешся | доживетеся |
3 особа | доживеться | доживуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дожився | дожилися |
Жіночий рід | дожилася | |
Середній рід | дожилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доживімося | |
2 особа | доживися | доживіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | дожившись |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доживуся | доживемося |
2 особа | доживешся | доживетеся |
3 особа | доживеться | доживуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дожився | дожилися |
Жіночий рід | дожилася | |
Середній рід | дожилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доживімося | |
2 особа | доживися | доживіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | дожившись |