докричатися
ДОКРИЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. 1. Довго кричачи, домогтися того, щоб хто-небудь почув, відгукнувся; докликатися. * Образно. Вони таки докричаться до того, що начальник залізниці почує і впорядкує вузлові станції (Вишня, І, 1956, 363).
2. Довго кричачи, зазнати чогось неприємного. Докричатися до хрипоти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докричуся | докричимося |
2 особа | докричишся | докричитеся |
3 особа | докричиться | докричаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | докричався | докричалися |
Жіночий рід | докричалася | |
Середній рід | докричалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докричімося | |
2 особа | докричись | докричіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | докричавшись |