долинати
ДОЛИНАТИ, аю, аєш, недок., ДОЛИНУТИ, ну, неш, док. Поширюючись, доноситися до чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи). З долини, із ставу, долинав рівний невгамовний крекіт жаб (Тулуб, Людолови, І, 1957, 36); Із саду долинав томливий запах нічних фіалок (Донч., III, 1956, 198); Здалека, з графської садиби, долинуло дзвінке іржання лошати (Донч., III, 1956, 71); Звідкись долинув верескливий юнацький сміх (Досв., Вибр., 1959, 242).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долинаю | долинаємо |
2 особа | долинаєш | долинаєте |
3 особа | долинає | долинають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долинатиму | долинатимемо |
2 особа | долинатимеш | долинатимете |
3 особа | долинатиме | долинатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | долинав | долинали |
Жіночий рід | долинала | |
Середній рід | долинало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долинаймо | |
2 особа | долинай | долинайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | долинаючи | |
Минулий час | долинавши |