доповідати
ДОПОВІДАТИ, аю, аєш, недок., ДОПОВІСТИ, вім, віси; наказ, сп. не утворюється; док. 1. Офіційно робити усне або письмове повідомлення про що-небудь; виступати з доповіддю. Мляво і однотонно доповідає промовець (Тулуб, Людолови, І, 1957, 29); Доповідати мені траплялося не так часто: це була перша доповідь у моєму житті (Смолич, Театр.., 1946, 118); // Робити донесення або повідомлення кому-небудь про щось. Розвідка доповідала, що і в першому містечку і далі противника не виявлено (Гончар, І, 1954, 57); Жандарм лишив Івана чекати, а сам пішов доповідати про виконання наказу (Кол., Терен.., 1959, 377); Кілька жовнірів кинулись до робітників і, обмацавши їх та повивертавши порожні кишені, доповіли офіцерові, струнко ставши: - Нема нічого (Досв., Вибр., 1959, 169); Каргат доповів йому, що план раціоналізації в остаточному вигляді лежатиме на його столі через чотири дні (Шовк., Інженери, 1956, 292).
2. Повідомляти, сповіщати про прихід відвідувача, гостя і т. ін. [Горицвіт:] .Я до тебе буду заходити, тільки скажи помічнику, щоб доповідав (Корн., II, 1955, 307).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповідаю | доповідаємо |
2 особа | доповідаєш | доповідаєте |
3 особа | доповідає | доповідають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповідатиму | доповідатимемо |
2 особа | доповідатимеш | доповідатимете |
3 особа | доповідатиме | доповідатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доповідав | доповідали |
Жіночий рід | доповідала | |
Середній рід | доповідало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповідаймо | |
2 особа | доповідай | доповідайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доповідаючи | |
Минулий час | доповідавши |