допікати
ДОПІКАТИ, аю, аєш, недок., ДОПЕКТИ, ечи, ечеш; мин. ч. допік, допекла, ло; док. 1. перех. і без додатка. Закінчувати пекти; пекти до повної готовності. В кухні ще допікають, доварюють, дожарюють (Кучер, Дорога.., 1958, 29).
3. неперех. Сильно діючи, створювати фізичну неприємність. Сидить Лис у ямі, і знов йому голод допікає (Фр., IV, 1950, 59); Час не стояв; сонце підпливало все вище та вище, не гріло вже, а почало допікати (Мирний, IV, 1955, 9); Допікали комарі, але я не мав сили від них одбиватися (Шиян, Партиз. край, 1946, 224).
4. перех. і неперех., кому, розм. кого і без додатка, перен. Словами, діями виводити когось з терпіння, рівноваги; діймати, дошкуляти. Нічим так не допікали Якимцеві наймити і наймички, як ляканням тією школою (Н.-Лев., І, 1956, 174); З нас багато сміялись, допікали міщанськими дотепами (Вас., IV, 1960, 24); Це так допікало Бориса, що він теж почав насвистувати веселу пісеньку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 76); Як допекли їй там оті прокляті, не витримала моя голубонька: втекла до своєї матінки! (Л. Укр., III, 1952, 470); Мстивий і чванливий Бова почав робити все, що міг, щоб чимось дошкулити, допекти Білецьких (Ткач, Арена, 1960, 146).
@ Допікати (допекти) до живих печінок (до живого) див. живий.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допікаю | допікаємо |
2 особа | допікаєш | допікаєте |
3 особа | допікає | допікають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допікатиму | допікатимемо |
2 особа | допікатимеш | допікатимете |
3 особа | допікатиме | допікатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | допікав | допікали |
Жіночий рід | допікала | |
Середній рід | допікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допікаймо | |
2 особа | допікай | допікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | допікаючи | |
Минулий час | допікавши |