дорогоцінний
ДОРОГОЦІННИЙ, а, е. 1. Який коштує великі гроші, дуже цінний; дорогий. Всі сенатори в чорних шапочках, з парчевими широкими смугами через плече, з величезними дорогоцінними гудзиками завбільшки з куряче яйце (Моє життя в мист., 1955, 177); У великих світильниках горіло дорогоцінне масло (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 485); * У порівн. Тарас, як щось дорогоцінне, поклав подарунок за пазуху, не знаходячи й слів (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 58).
2. перен. Який має велике значення; дуже важливий. Йому здавалось, що розмова затяглась, що вона відбирає надто багато дорогоцінного часу (Шовк., Інженери, 1956, 64); Ім 'я своє забувши, відмінивши Натуру власну, гинули одні, А інші виривалися із виру, Приносячи дорогоцінні вісті (Рильський, Мости, 1948, 92).
3. рідко. У звертанні - для вираження приязні, поваги. - Батьку наш дорогоцінний! - шепотіли закохано вуста пана Новикова (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 253).
^ Дорогоцінне каміння - красиві рідкісні мінерали і гірські породи, які використовуються перев. для виготовлення ювелірних виробів. Василь Михайлович збирав мінерали, гірські породи руди, дорогоцінне каміння, глини, торф (Видатні вітч. географи, 1954, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дорогоцінний | дорогоцінна | дорогоцінне | дорогоцінні |
Родовий | дорогоцінного | дорогоцінної | дорогоцінного | дорогоцінних |
Давальний | дорогоцінному | дорогоцінній | дорогоцінному | дорогоцінним |
Знахідний | дорогоцінний, дорогоцінного | дорогоцінну | дорогоцінне | дорогоцінні, дорогоцінних |
Орудний | дорогоцінним | дорогоцінною | дорогоцінним | дорогоцінними |
Місцевий | на/у дорогоцінному, дорогоціннім | на/у дорогоцінній | на/у дорогоцінному, дорогоціннім | на/у дорогоцінних |