дорожнеча
ДОРОЖНЕЧА, і, ж. Високий рівень цін. Невістка нарікала на дорожнечу, що зростає з дня на день (Мак., Вибр., 1956, 381); В країні панувала ще дорожнеча, труднощі з постачанням (Сенч., Опов., 1959, 110); // чого, на що. Висока ціна на що-небудь. Відомо, що в дореволюційній Росії мінеральні добрива через їх до- рожнечу були неприступні селянському господарству (Наука.., 7, 1956, 25); Просто з казарми він пішов дещо купити на гостинець додому. Всю Миколаївську вулицю пройшов, аж до собору, але путящого нічого не купив: дорожнеча така на все (Головко, II, 1957, 450).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дорожнеча | дорожнечі |
Родовий | дорожнечі | дорожнеч |
Давальний | дорожнечі | дорожнечам |
Знахідний | дорожнечу | дорожнечі |
Орудний | дорожнечею | дорожнечами |
Місцевий | на/у дорожнечі | на/у дорожнечах |
Кличний | дорожнече | дорожнечі |